Історія храму

Святої Блаженної Ксенії Петербурзької

Воістину, чи Богу жити на землі? Небо і небо небес не вміщують Тебе, тим менший цей храм, який я збудував [імені Твоєму]; але глянь на молитву раба Твого і на прохання його, Господи Боже мій; почуй проголошення та молитву, якою раб Твій благає Тебе нині. Нехай очі Твої будуть відкриті на храм цей день і ніч, на це місце, про яке Ти сказав: Моє ім’я буде там; Почуй молитву, якою буде молитися раб Твій на цьому місці. (3 Самуїла 8:27-29) Зійдіть на гору і носите дерева, і будуйте храм; і Я буду вподобати йому, і прославлюся, говорить Господь. (Аг.1:8).
У літо 2000-ті від Різдва Христового з благословення Високопреосвященнішого Макарія (Свистун) (2007), Архієпископа Вінницького та Могилів-Подільського, було створено громаду святої блаженної Ксенії Петербурзької у м. Вінниці.
Спочатку до громади входило десять людей. Головою громади було обрано священика Олексія Наваліхіна. Для храму було обрано двоповерхову будівлю 1911 року на березі Південного Бугу. У той час воно порожнє, і було безгоспним. Будівлю було обрано не випадково. За словами старожилів, колись поруч із цим місцем була каплиця. На запит громади до міської адміністрації було отримано відповідь, що будівля є безхазяйною, проте дозвіл на використання її громадою тоді ще мерія не давала.
І тоді 6 лютого 2000 року в день пам’яті блаженної Ксенії був відслужений перший молебень святий, на якому були присутні всі члени громади.
Всі одностайно молилися і просили у Господа благословення на майбутні праці з влаштування храму.

А роботи був непочатий край. Будівля майбутнього храму була у жахливому стані: не було ні дверей, ні підлоги, ні вікон. До цього будинок належав, хімзаводу і в ньому знаходився дитячий клуб юних моряків. Священикам довелося докласти чимало зусиль щодо підготовки будівлі для проведення богослужінь. І вже 23 травня 2000 року у день пам’яті св. ап. Симона Зілота була відслужена перша літургія, яку звершив настоятель храму священик Сергій Наваліхін та голова громади священик Олексій Наваліхін. І з цього урочистого та святкового для громади дня почалося літургічне життя храму святої блаженної Ксенії Петербурзької. Богослужіння в храмі стали проводитися регулярно по суботах і неділях та у великі свята. Спочатку парафіян у храмі було мало, оскільки місто ще не знало про те, що відкрито новий храм. Але «Бригантина» довгий час була і залишається улюбленим місцем для прогулянки, оскільки це місце надзвичайно красиве і мальовниче.

Багато хто любив у вихідні дні пройтися вздовж берега Бугу, подихати свіжим повітрям, відпочити душею від міської суєти. І таким чином вони дізналися про існування нового православного храму, на честь такої шанованої вінничанами угодниці Божої – блаженної Ксенії Петербурзької. І громада поступово зростала та множилася.
Спочатку умови для здійснення богослужінь були складні. Було зроблено тимчасовий престол, дерев’яний семисвічник та дерев’яні свічники. Євхаристичні судини приносилися на літургію, а потім забиралися. Просфори пекли настоятель та голова громади по черзі самі.
Одним словом, спочатку було непросто. Але поступово життя приходу налагоджувалося: проводилися загальні прибирання території та будівлі храму. У храмі було зроблено легкий ремонт: вставлено вікна, двері, постіль.
Спочатку на кліросі співали та читали матінки – дружини священиків – обидві Ксенії. Але згодом серед парафіян був сформований невеликий хор.
Вже восени на свято Воздвиження Чесного Хреста Господнього для приходу пожертвували новий Євхаристичний набір.

    На свято Різдва Христового 7 січня 2001 року після нічного святкового богослужіння громада зібралася на святкову трапезу.
Озираючись на все, що було зроблено за 1 рік душі парафіян переповнювала радість, бо за Божим сприянням було зроблено дуже багато, а головне була створена хоч ще й невелика, але дружна, де всі знали один одного і робили дійсно одну спільну справу – творили храм , де прославлялося Боже ім’я.
Таким чином, перші та головні кроки були зроблені. Надалі було розроблено та затверджено проект майбутнього храму, архітектором Танасійчуком А.М. Ухвалено рішення будувати храм на дві межі. Основний (верхній) на честь блаженної Ксенії Петербурзької, та другий (нижній) на честь святих Царських мучеників, а також дзвіниця з хрестильною, сполученою з храмом галереєю.

Храм поступово змінювався, громада росла і множилася, і вже на третє престольне свято 6 Лютого 2002 року було запрошено Високопреосвященніший Архієпископ Макарій. Відвідування архієреєм приходу завжди є дуже важливою подією, і це було справжнє свято – вперше в храмі відбувалося архієрейське богослужіння. Служило вісім священиків. Храм був сповнений тих, хто молився. Багато хто не зміг потрапити всередину і слухав літургію стоячи на вулиці.
Архієпископ Макарій благословив добрий почин і побажав допомоги Божій настоятелю та громаді блаженної Ксенії. За Божественною Літургією настоятель храму – ієрей Сергій Наваліхін та голова громади – ієрей Олексій Наваліхін були нагороджені камилавками.
І так, згодом парафія множилася, водночас розвивалося літургічне життя парафії. Окрім звичайних богослужінь у суботу та неділю був заведений звичай у неділю ввечері, служити Акафіст Блаженної Ксенії, а в останню неділю місяця – Акафіст Святим Царственим Мученикам.


З першого року заснування храму на Богоявлення було заведено купання у ополонці, у вигляді хреста. У 2001 році на Водохреще в ополонці занурилося понад 200 осіб, і з кожним роком кількість охочих поринути в річку на Водохреще збільшується. У цей день люди з’їжджаються з усього міста, щоб поринути у Буг, який перетворюється на Йордан, в якому хреститься Господь наш Ісус Христос.

   Вже з 2001 року при храмі проводилися заняття недільної школи, де викладалися основи православного віровчення, і бажаючі могли отримати відповіді на свої запитання.
Також з благословення Архієпископа Макарія від храму проводилися паломницькі поїздки святими місцями Росії, України, Білорусії та Абхазії. При храмі була відкрита бібліотека, а пізніше аудіо та відеотека з православними передачами та фільмами.
Однією з найважливіших і значущих подій з життя парафії стала закладка каменю під будівництво вівтаря Високопреосвященнішим Митрополитом Макарієм. Було це 21 жовтня 2002 року під місце, де нині перебуває престол, була закладена частка мощей святого Климента папи Римського. Після урочистої закладки було розпочато будівництво вівтаря. І вже Різдвяна служба 2003 року відбувалася у новозбудованому вівтарі. Водночас було збудовано притвор.
Храм будується та перетворюється. Щороку на престольні свята у храмі відбуваються архієрейські богослужіння. У 2005 році у Світлий Четвер Божественну Літургію відправляли Високопреосвященніший Митрополит Макарій та Преосвященніший Єпископ Пантелеймон, вікарій Вінницької єпархії.

Влітку 2005 року розпочалася реконструкція даху храму. Дах був повністю перероблений і перекритий. І у 2006 році було встановлено куполи з хрестами.

Таким чином, храм знайшов свою символічну форму – спрямованість і витягнутись до неба і купол як символ благодаті Божої подібно до краплі, що виливається на вірних чад своєї церкви. Храм блаженної Ксенії став воістину перлиною Поділля та архітектурною окрасою нашого міста, а головне – видимою Євангелією нашого спасіння.

Восени 2006 року розпочалося будівництво дзвіниці біля храму. На першому поверсі буде розташовуватися хрестильна з великою купелю для повного занурення. До Великодня 2007 року будівлю дзвіниці було збудовано та увінчано хрестом на довгому витягнутому шпилем. Далі почалося внутрішнє та зовнішнє оздоблення дзвіниці. А у червні цього ж року був привезений набір із п’яти дзвонів (мала дзвіниця). Найбільший дзвін важить 100 кг.
17 липня 2007 – особливо знаменний день для храму. Цього дня – день пам’яті святих Царствених Мучеників храм святкує своє друге престольне свято і цього дня Божественну Літургію у храмі звершив Архієпископ Вінницький та Могилів-Подільський Симеон у співслужінні собору духовенства міста. Після святкової Літургії Високопреосвященніший Архієпископ Симеон здійснив чин освячення дзвонів. Цього ж дня дзвони були встановлені на дзвіниці і з цього дня скликають вірних на богослужіння, святково звучать, сповіщаючи милість Божу до людського роду.

За цей час було зроблено багато роботи. Але чимало її й лишилося зробити. Найближчим часом планується добудувати галерею від дзвіниці до храму, зробити центральний вхід до основного храму на другий поверх, а також планується розширення церковного будинку, будівництво двоповерхового корпусу, в якому буде невеликий готель для паломників, трапезна, недільна школа, а також просфорня. Також планується зробити внутрішнє оздоблення та розпис хрестильної та храму. Багато робіт залишилося з облаштуванням території.
Отже, з Божою допомогою храм облаштовується, парафія зростає. У храмі блаженної Ксенії щотижня проводяться богослужіння у п’ятницю ввечері, суботу вранці, суботу ввечері, неділю вранці. Щонеділі ввечері служить акафіст. Парафіяни храму регулярно приступають до Божественних обрядів покаяння і Причастя, дотримуються постів і намагаються вести богоугодне життя.
У храмі святої блаженної Ксенії знаходяться наступні святині:
-ікона святих преподобних Старців Оптинських з частинками їх мощей;
-ікон святителя Митрофана Воронезького з частинкою мощей;
-ікон святителя Тихона Задонського з часткою мощей;
-ікона преподобних Олександри, Марфи та Олени Дівєєвських з частинками їх мощей;
-хрест з частинками Животворного Хреста Господнього, Віфлеємської Печери, Гробу Господнього та частинкою Голгофи.
Сьогодні храм блаженної Ксенії став одним із духовних святочей нашого міста. Вінничани та гості міста приходять у храм і отримують за молитвами угодниці Божої духовну втіху та зміцнення. Храм – це завжди жива проповідь, бо Господь і досі закликає «Прийдіть до Мене всі трудящі і обтяжені, і Я заспокою вас» Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.